43. Конституціє. "'Біль про права"
В травні 1787 р. в Філадельфії був створений конвент для вироблення конституції. В ньому брали учась найвидніші діячі буржуазно-плантаторського блоку. Серед 55 його делегатів небуло ні одного фермера, робочого чи ремісника. Демократичне крило було представлене тільки 82-річним Франкліном Засідання конвенту велись в великій таємниці. В ході 4-місячних дебатів вбуржуазно плантаторському таборі виявився ряд суттєвих протиріч, але інтереси створення сильного нац. уряду. Прийнята конвентом конституція створювала сильну союзну чи федеральну державу, в якій штати зберігали автономію. В основу держ. устрою США був покладений принцип "роздільної влади" - закинодавчої, виконавчої та судової. Законодавчі функції були закріплені за конгресом, який складався з палати представників та сенату. Конгрес мав право встановлювати та збирати податки, регулювати торгівлю, чеканить монету, набирати армію та флот. Сенат затверджував на найважливіші держ посади, мав право суду над вищими держ. діячами, включ. президента. Глава виконавчої влади - президент (обширними правами). Назначав тільки відповідальних перед ним міністрів, послів, членів верховного суду та багатьох інших посадових осіб. Президент являвся одночасно верховним головноком. К. заснувала верховний суд, один із найбільш консервативних установ, присвоїв собі пізніше право переглядати закони, прийняті конгресом, проголошуючи їх не конституційними. Виборче право встановлювалось конституціями штатів. В результаті узгодження між буржуазією та рабовласниками було узаконено рабство в СИТА, Навколо ратифікації конституції в СТИД розвернулася гостра політ. Боротьба. Прибічники виробленої кинституції - федералісти, отримали підтримку торгово-мануфактурної, фінансової буржуазії та великих плантаторів. Гамільтон та Медісон виступили з теоретичним обгрунтуванням необхідності затвердження штатами нової конституції. Конституці була ратифікована, але за вимогами більшості штатів "-Конгрес доповнив її в 1789 р. десяттю правками - "Білем про права" які вступали в силу 15 грудня 1791 р. "Біль про права" поклав кінець концепції божественого походження влади короля та уряду. Особливе місце в Білі про права займає 1-ша поправка, яка проголош. свободу слова, друку та зборів; 4-а - гарантує недоторканість особи та майна; 6-а, 7-а, 8-а -торкаються процедури судочинства.
42. Декларація за незалежність утворення США. «Декларация независимости». Образование США. Под напором народных масс 4 июля /776 г. конгресс принял «Декларацию независимости» — заявление об отделении от Англии и полной самостоятельности бывших колоний. «Декларация независимости» объявляла, что угнетение колоний Англией противоречит неотъемлемым правам человека на «свободу, жизнь и стремление к счастью» и что восставшие колонии объединяются в Соединенные Штаты Америки и являются «свободными и независимыми государствами». Главным автором этого документа был выдающийся мыслитель и передовой деятель американской революции XVIII в. Томас Джёфферсон (1743—1826) —виргинский плантатор и адвокат, известный своими выступлениями в защиту республики, равенства людей. В «Декларации» заявлялось, что все люди «сотворены равными» и что народ имеет право низвергать тиранов и учреждать свое правительство. Тем самым источником власти объявлен народ, провозглашался принцип народовластия. Положения «Декларации» были направлены против монархии и колониального угнетения. Для своего времени она была выдающимся прогрессивным и революционным актом. Она провозгласила равенство людей в правах и право народа на свержение тирании. Эти положения «Декларации» были приняты под натиском народных масс и шли намного дальше намерений плантаторов и буржуазии. Передовые идеи «Декларации» плантаторы и буржуазия использовали для укрепления господства белых собственников. «Декларация» не отменяла рабства, не прекращала уничтожение и сгон индейцев с их земель, обеспечивала неприкосновенность частной собственности и полный простор для эксплуатации как рабов, так и наемного труда. В этих чертах отразилась буржуазная ограниченность «Декларации независимости».
44. Франклін, Пейн, Джеферсон. Ф. 1706 –1790 роки. Народ в сім’ї незаможного ремісника. В 1727 заснував у Філадельфії власну друкарню. 1729 – 48 видавав Пенсильванську газету. 1732 – 58 щорічник альманах “ Бідний Річард ”. Заснував у Філадельфії першу публічну бібліотеку - 1732 рік. Американське філософське товариство – 1743. Філадельф. Академія - 1751. Брав участь у підготовці Декларації незалежності. 1785 – обраний президентом законодавчих зборів штату Пенсильванії. В основі політичних бачень Ф. – концепція природніх, невідємних прав людини до яких відносив життя, свободу, власність. Ф стверджував право народу на повстання. За посилення колоній в рамках метрополії. Пізніше за проголошення Незалежності. В період сироблення конституції, Ф відстоював принцип федерації всіх штатів.
Т. Джеферсон. 1743- 1826р. Астор Декларації незалежності. Права в декларації наманався поширити на негрів рабів. Був членом палати громад. Займався переглядом законодавства. Дж, автор статуту за релігійну свободу. 1894 – запропонував конгресу провести націоналізацію земель заходу, заборонити рабство у преєднаних штатах, прийнято лише відносно земель. Дж, представник лівого революційного крила просвітництва 18ст. Критикував американську революцію за незавершеність. Дж, вважав конституцію 1787 року недостатньо демократичною, був в опозиції Вашингтону і очолив партію республіканців. Томас Пейн 1737 – 89. Виразник концепції торгово промислового розвитку країни. У праці “Здоровий глузд” з концепції про природні права визнавав право народу на революцію. Доводив необхідність розриву пн. Американських колоній з пд. Утворення ними незалежної республіки. У праці “Століття розуму” 1794 року протиставлял силу розуму релігійним ідеям. Філософські позиції Пейна можна охарактиризувати як безпосередній, метафізичний матеріалізм.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 Наверх ↑